- пиндючливий
- -а, -е, розм.Те саме, що бундючний 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пиндючливий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
пиндючливість — вості, ж. Абстр. ім. до пиндючливий … Український тлумачний словник
пиндючливо — розм. Присл. до пиндючливий … Український тлумачний словник
зарозумілий — 1) (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, уважаючи себе в чомусь вищим від інших), гордий, гордовитий, погордливий, погордий, бундючний, пихатий, пишний, чванливий, гоноровитий, гонористий, пиндючний, пиндючливий, пиховитий,… … Словник синонімів української мови